Створюючи цю тему хотів би сказати, що теорія фотографії є досить цікавою, особисто я дізнався багато нового. Можливо для когось це буде все відоме, а для когось це буде знахідка!!!!
Пропоную тут викладати теорію, методи фотозйомки (для пейзажів, портретів...), поради (як робити, а як ні...), та ще багато суміжної інформації. Також хотілося, щоб подані статті були українською...

P.S.: Якщо Ви вважаєте, що створення та існування даної теми є не доцільним, то можете її видалити!

Отже почну я:

1 Трикутник експозиції
Багато фотолюбителів початківців на певному етапі переходять на ручні налаштування фотокамер. Ця стаття допоможе вам розібратися з трьома основними складовими експозиції.

Для наочного прикладу наведу пояснення Брайана Петерсона, що написав книгу «Розуміння експозиції», яку варто прочитати, якщо ви маєте бажання спробувати перейти з автоматичного режиму вашої фотокамери на ручний та поекспериментувати з налаштуваннями.

В ній він показав три головних елементи, так званий «трикутник експозиції», котрі необхідно враховувати при роботі з експозицією.


Кожний з трьох елементів трикутника має відношення до світла і до того, як воно проникає і взаємодіє з камерою.

Три елементи:

1. ISO — одиниця вимірювання чутливості матриці фотокамери до світла;
2. Діафрагма — величина відкриття об'єктива в момент зйомки;
3. Витримка — інтервал часу, на протязі котрого затвор відкрито.

Експозиція зображення отримується з перетину цих трьох елементів.

Саме головне — зміни одного елемента будуть впливати на другі. Це означає, що ви ніколи не зможете відокремити тільки один елемент, завжди потрібно пам'ятати про решту.

Декілька метафор для розуміння трикутника експозиції в цифровій фотографії:

Більшість людей описує відношення між ISO, діафрагмою та витримкою, використовуючи метафори для кращого розуміння. Дозвольте і мені поділитись парою таких метафор. Зразу попереджу — як і більшість інших метафор, ці далекі від ідеалу.

Вікно

Представте, що ваша камера — це вікно з жалюзями, котрі відкриваються та закриваються.

Діафрагма — це розмір вікна. Чим більше вікно, тим більше світла воно пропускає, і тим світліше кімната.

Витримка — це час, на протязі котрого відкрито жалюзі. Чим довше ви тримаєте жалюзі відкритими, тим довше світло буде надходити в кімнату.

Тепер уявіть, що ви в кімнаті та наділи сонцезахисні окуляри (надіюсь, це не дуже фантастично?). Ваші очі стають менш чутливими до світла, що надходить в кімнату (як при низькому значенні ISO).

Існує декілька шляхів для підвищення кількості світла, що надходить до кімнати. Ви можете збільшити час відкриття жалюзей (збільшити витримку), можете збільшити розмір вікна (відкрити діафрагму) або можете зняти сонцезахистні окуляри (збільшити значення ISO).

Добре, це не ідеальний приклад, але сам принцип ви повинні зрозуміти.

Літнє сонце

В цій метафорі ми розглянемо експозицію в якості засмаги.

Я в дитинстві хотів добре засмагнути, але у мене була дуже чутлива шкіра, тому ціль не була досягнута. Я завжди згорав, коли виходив на сонце. Прирівняємо ваш тип шкіри до значення ISO. Деякі люди більш чутливі до сонця, ніж інші.

Витримка в цій метафорі — час, на протязі якого ви знаходитесь під сонцем. Чим довше ви знаходитесь на сонці, тим більше шансів добре засмагнути (авжеж, якщо пересидіти, то можна конкретно обгоріти).

Діафрагма як захисний крем, котрий ви наносите на свою шкіру. Крем захищає від сонця по різному в залежності від своєї сили. Нанесений на шкіру крем для сильного захисту зменшить кількість сонячного проміння, потрапляючого на шкіру — таким чином людина з чутливою шкірою зможе довше знаходитися на сонці. (тобто при закритті діафрагми вам прийдеться збільшити витримку і/або понизити ISO).

Як я уже казав, ні одна метафора не ідеальна, але ці дві показують о взаємозв'язок витримки, діафрагми та ISO в вашій фотокамері.

До речі: третя метафора, про яку я чув, використовує садовий шланг (товщина шланга — діафрагма, довжина — витримка, а напір води — значення ISO).

Зберемо все разом

Пізнання мистецтва експозиції це те, що займає багато практики. В багатьох випадках це спритність рук, і більшість професійних фотографів експериментують та виставляють налаштування по ходу. Пам'ятайте, що зміни кожного з елементів впливають не тільки на експозицію знімка, але й на другі його параметри (зміни діафрагми впливають на глибину різкості, зміни ISO впливають на зернистість знімка, а зміни витримки впливають на те, як сфотографується рух).

Найбільша заслуга цифрових фотокамер полягає в тому, що вони являються ідеальним полігоном для вивчення експозиції. Ви можете відзняти скільки завгодно кадрів абсолютно безкоштовно, а також не тільки знімати в Автоматичному та Ручному режимах. В більшості випадків камери мають Напівавтоматичні режими пріоритету діафрагми та пріоритету витримки, в яких фотокамера дозволяє вам виставити один з елементів трикутника, а решту підбере сама.

Можна багато говорити про кожен з трьох елементів трикутника експозиції, але це загальна інформація котра допоможе розібратися в основах. Гадаю ця інформація буде вам корисною.

Дану статтю взято з:
http://serjart.name/2009/triangular-exposure.htm

2 Перспектива та фокусна відстань

Досить гарно показано як впливає фокусна відстань об'єктива на стиснення простору.











Вміле використання перспективи, наприклад при зйомці динамічних сюжетів ширококутовим об'єктивом або для створення ефекту стиснення з застосування телеоб'єктиву, дозволяє створювати виразливі фотознімки. Перспектива – це оптичний ефект, котрий підкреслює відстань між об'єктом зйомки й фоном. Чим менша фокусна відстань об'єктиву, тим сильніше виражено цей ефект; чим більше фокусна відстань об'єктиву, тим слабше ефект й тим більше зтиснутим виглядають фотознімки. Цей ефект особливо помітно при порівнянні фотознімків, отриманих при зйомці з різної відстані, але зі збереженням однакового розміру об'єкта. Чітко видно значну залежність перспективи від фокусної відстані.

Порівняйте два показані вище фотознімки (16 мм та 200 мм) – при зйомці ширококутним об'єктивом фон на фотознімку здається значно віддаленим від об'єкту. Й навпаки, при зйомці телеоб'єктивом відстані здаються дуже незначними, що надає фотознімку відчутного стиснення простору. По цій причині, фотографуючи людину, використовуйте ширококутний об'єктив для отримання панорами на задньому плані й телеоб'єктив, щоб приглушити фон й виділити об'єкт зйомки (незалежно від розміру об'єкта на фотознімку). Саме тому дуже важливо вірно підібрати об'єктив в залежності від ідеї яку потрібно передати на знімках.

Дану статтю взято з:
http://serjart.name/2009/perspective-focal...th.htm#more-480

видалено

Це повідомлення відредагував Nick: 13.11.2009, 17:44

Глибина Різкості

ГРЗП - глибина різко зображуваного простору - це відстань між ближньою й дальньою межами різко зображуваного простору, центр якого перебуває в точці фокусування. Глибина різкості безпосередньо залежить від величини діафрагми в момент зйомки, дальності розташування об'єкта й фокусної відстані об'єктива. Тема це досить складна й багатогранна. Існують навіть спеціальні калькулятори для прорахунку необхідної глибини різкості. Однак є кілька аксіом, користуючись якими, за наявності приблизного уявлення про відстань до об'єкта(тів), приблизно можна визначити необхідну діафрагму для отримання потрібної глибини різкості у фото. Перша аксіома: чим більша діафрагма - тим менша глибина різкості, і навпаки - чим менша діафрагма - тим більше деталей потрапить у зону різко зображуваного простору.

f=8




f=2.8



На обох фотографіях точка фокусування націлена на монетку. Якщо придивитися, то видно, що на другому знімку практично всі інші деталі (у тому числі й очі істоти) нерізкі - вони не потрапили в зону різко зображуваного простору через те, що діафрагма була відкрита до максимуму (2,8). Особливо добре це видно в порівнянні з першою фотографією, де діафрагма дорівнює f=8.

Друга аксіома полягає в тому, що чим далі розташовано об'єкт зйомки, тим більше глибина різкості. На наступному знімку показник діафрагми такий же, як і на попередньому (f=2.8), проте, об'єкти, розташовані далі від точки фокусування, вийшли менш розмитими.

f=2,8






Простіше кажучи, Глибина різкості це область в якій предмети на фотографії видно чітко попереду і позаду об'єкту, що знаходиться у фокусі. Загалом в фотоапараті це контролюється діафрагмою.

При великих значеннях діафрагми глибина різкості буде меншою. При однаково розкритій діафрагмі (наприклад F/10) більшою глибина різкості буде у об’єктива з меншою фокусною відстанню (ширококутний об’єктив) і звісно меншою у телефото об’єктива. Менший формат матриці дає більшу глибину різкості. І чим більше відстань до об’єкту зйомки, тим більша глибина різкості.Ще приклади:



Наприклад при репортажній зйомці, тобто при зйомці подій, особливо подій, де багато людей, є сенс намагатись максимізувати ГРЗП, щоб було видно якнайбільше деталей.

При зйомці портретів і в художній фотографії, навпаки, намагаються зменшити ГРЗП, щоб виокремити людину або об’єкт з фону.


При макро знімках необхідно мати мінімум об’єктів у фокусі, тобто найчастіше треба щоб одна квітка була в кадрі, а все інше лише фон. І тому треба обирати що саме повинно бути но фоні, і загалом обирати не форми, а кольори фону, бо у будь якому разі макро фотографія має маленьку глибину різкості.

Щоб було все чітко (велика глибина різкості): мінімальний отвір, максимальна відстань до об'єкту знімкування, і навпаки для малої глибини різкості...

це так просто, там ще є формули для обчислення, але з тим я ще не розбирався... Якщо хтось пояснить глибше, буду вдячний!

5 випадків, коли ручний фокус кращий за автоматичний

Цифрові камери мають багато різноманітних автоматичних та напівавтоматичних режимів зйомки. В свою чергу ці режими використовують різні шляхи розрахунку експозиції кадру. Також камери мають різні режими фокусування (автофокус, фокусування на рухомих об'єктах та ручний фокус).

Так коли ж ручний фокус краще автоматичного?

Хочу відмітити, що не можна точно сказати, коли варто використовувати автоматичний або ручний фокус. Обидва варіанти можуть допомогти отримати відмінний результат в будь-якій обстановці. Ось декілька випадків, коли з ручним фокусом знімати буде простіше.

1. Макрозйомка



Коли я знімаю макро, я практично завжди перемикаю фокус на ручний.

Мала глибина різкості на цій фотографії означає, що вам потрібно бути дуже акуратним при фокусуванні, так як можна трішки промазати або камера зфокусується не на ту частину об'єкту, що може повністю споганити кадр.

Також ви можете використовувати штатив, щоб усунути всі рухи камери, які можуть збити фокус як в ручному, так і в автоматичному режимі.

Ручний фокус дозволяє повністю контролювати цей дуже точний процес.

2. Слабке освітлення



Зйомка при слабкому освітленні може викликати труднощі при фокусуванні в деяких камерах та об'єктивах.

Як ви знаєте, коли камера фокусується в автоматичному режимі, то кожного разу фокусувальна лінза прокручується від упору до упору, перед тим, як камера зможе навести фокус.

Це може дійсно полегшити процес зйомки та дозволить швидко робити справжні кадри без технічного браку.

При ручному фокусуванні ви можете самі швидко обрати потрібну точку фокусування та зробити кадр.

3. Портрети



При фотографуванні портретів потрібна точне фокусування.

В більшості портретів потрібно, щоб очі людини були в фокусі. Перемикання в режим ручного фокусування дозволить точно навести фокус й, зберігаючи фокусування на очах, підкоректувати компонування кадру.

Ручне фокусування при зйомці портрета допоможе промалювати ту частину обличчя, на котру ви хочете звернути увагу.

4. Зйомка через скло/паркан з сіткою чи ґратами



Якщо ви колись фотографували через скло або паркан з ґратами (сіткою), ви знаєте, що камера дуже часто помиляється з фокусом.

Коли зйомка проводиться з вікна літака, знімаються картини в музеї або тварини в зоопарку через ґрати, ви можете помітити, що автофокус постійно помиляється.

Ручне фокусування дозволить зробити все вірно та зфокусуватись на предметі за склом або парканом. Якщо ви поєднаєте ручний фокус з відкритою діафрагмою (з малою ГРЗП), це дозволить вам повністю перенести увагу з паркану або скла.

5. Зйомка руху



Фотографування об'єктів, що швидко рухаються (наприклад автоперегони, літаки, велосипедисти, тварини й т. д.) може розчарувати при зйомці в режимі автофокусу.

Зазвичай режим фокусу, що слідкує за рухом, помиляється або взагалі не наводить фокус, якщо ви не плавно слідуєте за об'єктом.

Одним зі шляхів вирішення проблеми являється перемикання на ручний фокус та попереднє фокусування на точці, через яку буде проходити об'єкт зйомки. Якщо ви будете все робити правильно, то отримаєте кращі результати, чим при використанні автофокусу.

Джерело:
http://serjart.name/2009/5-manual-focus-is-better.htm

Все слушно, але придатно радше в дзеркальній фототехніці, з TTL-видошукачем і зручним кільцем фокусування. У багатьох мильничках, на щастя, реалізація MF теж є, але більш обмежена у зв’язку зі специфікою компактної фотоапаратури.

У дзеркалках ще також є сигналізатор підтвердження фокусу, сильно помагає при ручному фокусуванні. У видошукачі це така маленька кругла зелена лямпочка, яка засвічується, коли в режимі MF сенсор підтверджує наведений фокус у вибраній зоні фокусування.

А ще треба мати добрий зір для ручного фокусування... Діоптрійна корекція видошукача не завжди достатня, якщо маєш паскудненький зір

Але назагал усе класно написано і проілюстровано.

Kucher, мені здається, ти й сам можеш писати такі матеріали

Дякую за доповнення. Я от вчора перше використовував ручний фокус на дзеркальці і там дійсно загоряється зелений індикатор

Хех, як сказати. Можливо, і почну скоро писати, але наразі мені бракує практики з дзеркальними фотоапаратами, чи навіть з мильничками які мають ручні налаштування, бо так сказати з моєю не розлетишся
Поки що буду старатися шукати матеріал і щось до чогось ліпити і своє добавляти...

Це повідомлення відредагував kucher: 10.7.2009, 0:33

доречі, про зір. Повністю погоджуюсь з Енді. На видошукачі що з ручним фокусом, що без нього - нічо не бачу.