Хто: Технічний відділ
Повідомлень: 1134
З нами з: 21.9.2007
Мешканець №: 5
Подякували: 102 раз
Цікаво, кому що памятається з дитинства? Хто який був? Я був тихоньою (ним і лишився), хоча зараз трохи змінивсь Згадуються розбиті коліна, подерті штани... Гра "хованки", коли було сховаєшся і більше півгодини сидиш, щоб тя не знайшли
Хто: Мешканець
Повідомлень: 922
З нами з: 24.9.2007
З: Ahfyrsdcmr
Мешканець №: 10
Подякували: 83 раз
я тоже памятаю лазання по деревах, падіння з них, притому одного разу умудрився впасти на табуретку в дитинстві тоже був тихим, а щас, так собі загалом всього хватало
Хто: Мешканець
Повідомлень: 305
З нами з: 21.9.2007
З: Франік
Мешканець №: 6
Подякували: 16 раз
божнювала лазити по деревах, і чим важче було на нього залізти тим краще. А ще мріяла знайти когось, щоб порати в бадмінтон, бо сестра з подругами грали, і я теж хотіла, але я була ще маленькою, а вони на 8 років страші, то пограти нам би не вдалося.Любила дуже вигулювати домашніх тварин - кур ггггг
Хто: Адміністратор
Повідомлень: 1086
З нами з: 16.10.2007
З: Франик
Мешканець №: 40
Подякували: 126 раз
до семи років активне житя, любив всіма командувати, забіякою був...бив дітей на 4-5 років старших, компанійський....після семи, чорна полоса, яка тільки тепер починає мати якісь віддтінки...ну то вже не дитинство
Хто: Мешканець
Повідомлень: 114
З нами з: 15.4.2008
З: Івано-Франківськ
Мешканець №: 132
Подякували: 2 раз
тоді моїй мамі напевно треба було купити скутер, чи хоча б велосипед, щоб доганяти мене, коли я тікала.. просто на вулиці, от щось тріснуло в голову і вйо... і це в п’ять років... може тому потім в школі завжди на змагання ходила з бігу. Ще мала була як наркоманка на солодке.. будь який вид... лиш занюхаю, то плачу, поки не віддадуть. Тепер вж е не так. а ще в садку постійно була звездою сезону, вічно всякі віршики вчила, сп івала.. і т.д
Це повідомлення відредагував Білочка: 25.4.2008, 23:12
Хто: Мешканець
Повідомлень: 295
З нами з: 15.8.2008
З: Івано-Франківськ
Мешканець №: 231
Подякували: 47 раз
Чомусь наййяскравіші спогади в мене з дошкільного дитинства....далі все сіре і одноманітне....я в школі був тихоньким, тож в принципі і згадати нема про що. А от КЕП то вже шось з чимось)))))
Хто: Мешканець
Повідомлень: 29
З нами з: 27.8.2008
Мешканець №: 245
Подякували: 3 раз
ну я розбишакою не була, хоча по деревах лазила і з розбитими колінами не раз приходила. Любила, коли грались в хованки чи козаки-розбійники, залізати на гараж і принишкати до даху. До певного моменту ніхто про ту сховку не знав і я так круто вигравала! Але взагалі я була при цьому трохи замкнута і тихенька. Ненавиділа, коли мама мене вбирала у бантики чи у платтячка з рюшечками. Про школу згадати нічого, я була круглою відмінницею ( ну що зробиш, як навчання давалось легко). Зараз жалію, що з уроків не тікала. З другого боку, мені не було куди піти. Та й сенс тікати, якщо всі уроки ти, в принципі, любиш і пару п"ятірок заробити ніколи не пошкодить... Найбільше пам"ятаю період свого лікування у санаторії. Там я була вже трохи при своєму "дорослому" розумі і ми були, по суті, предоставлені самі собі. Ото і є найяскравіший спогад з кінця дитинства.
Хто: Мешканець
Повідомлень: 129
З нами з: 5.10.2008
Мешканець №: 308
Подякували: 6 раз
А я був...та де був, а ще там...напевно..)))) ну тобто мені здається що 17 років це ще дитинство...а як ні то мені 17 то виповнилось тиждень тому))) спогади.. так безліч спогадів... до трьох все нистив....а потім ...став чемним хлопчиком...чому сам незнаю)))навіть з дерев не падав) але в школі жив халявою, тобто робив і вчив лише те що цікавило.... правда здебільшого сам. не складалося в мене з ти...з компаніством...лехто каже занадто відкритий - інші навпаки...взагалі відносини з людьми для мене були і будуть ьяжкою сферою життя...ото зара попав в КЕП... Вирішив розвиватись повсебічно тож за дитинство ще хочу багато чого вивчити...там танці наприклад...велосипед обожнюю... музику...літературу...вірші...поеми...гітара...музична апаратура....здається все... Що дивно, до років 16 я мав на все свою думку..ціль чи то пак мету в житті. Ставлення до всього... Мав певне "Я" а тепер воно губиться я розумію що життя це не лише чорне та біле , а ще й відтінки сірого... ой написав же...
Хто: Мешканець
Повідомлень: 74
З нами з: 17.3.2009
З: Івано-Франківськ
Мешканець №: 695
Подякували: 4 раз
Ех... Дитинство, дитинство... Вже й не пам'ятаю коли останній раз обдирав шкіру з колін, витирав грязюку з дупи і облизував свої лікті від крові. Х) Ніби нічого і не змінилось, просто я став вправніший і обережніший. Хоча звичайно хочеться знову впасти і проїхатись 2 метри на колінах втікаючи від квача...
Хто: Мешканець
Повідомлень: 799
З нами з: 12.8.2008
З: if.ua
Мешканець №: 230
Подякували: 74 раз
я чемна булабула домосідкою( і є нею дотепер), поміняла 3 садки, в 5 років діткам в садочку казочки замість виховательки читала. ну і дурачилась, але не так, як зара)
Хто: Мешканець
Повідомлень: 121
З нами з: 4.3.2009
З: Stanislawiw
Мешканець №: 668
Подякували: 8 раз
Дитинство це: - футбол в дворі з хлопцями з всіма послєдствіямі (розбиті коліна і вікна) - рибалка не на спінінг, а на вудочку, яка зроблена з вербової палички і "набору рибака" (в 90-х такі продавались) - ненависть до школи, в яку ходиш продовжувати буду по ходу :якщо щось згадаю