Ліски під Коломиєю і родина Цісиків
Автор: Majesty, Вчора, 11:32
Ліски лежать серед пагорбів, за п'ятнадцять кілометрів від Коломиї. Колись довкола стояв панський ліс, а коли його вирубали, на тому місці густо розрослася ліщина. Від неї село й дістало назву. Уперше Ліски згадано в документі від 31 грудня 1410 року: король віддав їх разом із сусіднім Коршевом своєму слузі Іванові Козеню. Тоді тут ще шуміли осикові хащі, і вуглярі випалювали в них деревне вугілля.
Першими постійними мешканцями були брати Коцаби. Вони корчували пні, тож у селі їх прозвали Корчевими. Згодом оселилися гончарі й гарбарі. Землі людям завжди бракувало: 1857 року дідич Зенон Кшичинович мав понад тисячу моргів поля й лісу, а вся громада з 671 особи — 674 морги. Коли 3 травня 1848 року скасували панщину, селяни поставили на радощах чавунний хрест, і відтоді щороку 16 травня біля нього правили службу. Священник Іван Ісаїв згадував, як до хреста несли на вишитій скатертині паску завбільшки з решето, а потім село сідало до спільного частування.
1 вересня 1866 року відкрили залізницю зі Львова до Чернівців. Потяг ішов через Станиславів, Отинію, Коршів і Коломию й долав 267 кілометрів за сім годин. А 1906 року митрополит Андрей Шептицький через отця Тита Войнаровського купив тутешній двірський маєток із лісом і полем. Ці землі він розділив між селянами й продав їм дешево, і для багатьох родин це був вихід зі злиднів.
Про минуле в селі нагадують кілька місць. На кутку Могилки стоїть хрест на честь козаків полковника Семена Височана, що воювали тут у XVII столітті. На цвинтарі похований вістовий Українських Січових Стрільців Дмитро Савчук, який до кінця життя носив у грудях ворожу кулю. Джерело з прісною водою люди звуть «Ґуральнею», бо колись поруч працював спиртово-горілчаний завод. Вода з нього сама біжить трубою до водонапірної вежі в Коршеві, а потічок перетинає все село й впадає в Чорняву.
З Лісок походять дід і баба Квітки Цісик, Олексій і Марія. Голос цієї співачки американці мільйони разів чули в ефірі, він став музичною візитівкою «Форда». Батько Квітки, скрипаль Володимир Цісик, теж виріс у цих краях, перш ніж родина виїхала до США. Її дядько Микола Цісик очолював у селі «Просвіту», керував народним театром і вчителював у місцевій школі, доки не загинув від рук енкаведистів у Дем'яновому Лазі.
На Циганському горбі місцевий учитель і поет Ярослав Ясінський заснував літературно-мистецький фестиваль імені Квітки Цісик, і щороку туди з'їжджаються письменники та виконавці. На його обійсті вціліла стара школа, де колись бував митрополит Андрей Шептицький. В одній із відновлених кімнат тепер відкрито музей співачки.
Джерела: Вікіпедія — «Ліски (Коломийський район)» (CC BY-SA 4.0); incognita.day.kiev.ua; dzerkalo.media
Коментарі
Немає коментарів до запису