 Найчастіше фрізбі асоціюється з цікавою активною розвагою, яка може стати гідною альтернативою пляжному волейболу чи бадмінтону. Однак для багатьох це вже не просто розважальна гра, а серйозний вид спорту, який передбачає постійні тренування, участь у різноманітних чемпіонатах та цілий ряд перемог. Про фрізбі в Україні та нашому місті зокрема, про досягнення та труднощі на шляху до них нам розповіли капітан команди з фрізбі в Івано-Франківську Даниїл та одна з найвідданіших учасниць команди Даша.
Мало хто знає, що є багато різновидів гри у фрізбі. Це й DDC (Double Disc Court), cityfrisbie, фрістайл-фрізбі, пляжне фрізбі, доґ-фрізбі, дискогольф тощо. Та найпопулярнішою є алтимат-фрізбі — командна неконтактна гра, яка поєднує в собі елементи фрізбі, американського футболу та баскетболу. Саме алтимат-фрізбі стало основою розвитку окремого виду спорту, який на сьогоднішній день об’єднує чималу кількість прихильників по цілому світу.
Перша команда з алтимат-фрізбі з’явилась в Україні 10 років тому. Як і годиться, зачинателькою була столиця, а далі мода зачіпала такі міста, як Луцьк, Львів, Івано-Франківськ, Коломия, Рівне, Тернопіль, Харків, Одеса, Севастополь, Чернівці, Черкаси.
У нашому місті команда почала формуватись навесні 2008 року. Зазнавши відтоді неодноразових змін у складі, на сьогодні команда налічує 6 гравців основного складу та гордо іменує себе «MadCaps», тобто «шибайголовами». Вік більшості гравців доволі молодий — від 16 до 24 років. Та незважаючи на це, кожен з них сприймає фрізбі вже не просто як можливість гарно та активно провести час, а як один із формуючих елементів своєї особистості.
 За словами капітана команди Даниїла, для нормального функціонування команди і, як наслідок, досягнення хороших результатів, тренування потрібно проводити мінімум тричі на тиждень. Однак це не завжди можливо. Алтимат-фрізбі — гра, яка вимагає простору. Під час вуличного періоду тренувань, тобто від середини весни й аж до осені, цілком реально знайти потрібне місце якщо не на стадіоні, то принаймні десь за містом. Але впродовж «зального» періоду (кінець осені-середина весни) для гравців настають справжні випробування, адже з’являється проблема з приміщенням. Оскільки підтримки команда не отримує жодної — ані фінансової, ані організаційної — єдиний можливий для них варіант — орендувати один із спортивних залів міста. Однак здійснювати це за свій кошт для багатьох учасників просто не під силу. Звичайно, існує вища інстанція — Офіційна Федерація Фрізбі України, до якої, здавалось би, можна звернутись за допомогою. Але Федерація сама існує за рахунок командних внесків, тому сприяння у таких організаційних справах надати не може.
Прикметним є й те, що у сусідніх країнах, зокрема в Росії та Білорусії, фрізбі теж не отримує особливої підтримки від держави чи державних установ, однак там цей спорт стоїть на доволі вищому рівні. Капітан «шибайголів» пояснює це тим, що у цих країнах фрізбі як спорт почав розвиватись дещо давніше і, відповідно, вже встиг подолати ті труднощі, з якими нашим гравцям доводиться зараз стикатися. А в Україні фрізбі лише починає набирати оберти і потрібен час, щоб цим спортом зацікавились не лише активні молоді люди, а й впливові у певних колах особи.
 Та незважаючи на труднощі із тренуваннями, івано-франківська команда з фрізбі за понад 2 роки свого існування вже може гордитись серйозними досягненнями не тільки на всеукраїнських, а й міжнародних чемпіонатах. Так, лише у перший рік після збору на змаганнях Західноукраїнської ліги з алтимату, «MadCaps» здобули відразу дві нагороди: «Дух гри» (Spirit of the Game) за коректну поведінку щодо суперників та добре скоординовану гру всередині команди, а також відзнаку «Most Valuable Player», якою нагороджується найкращий гравець зі всіх команд, які брали участь у змаганнях. Загалом, наші «шибайголови» можуть пишатися вже чотирма нагородами «Дух гри» та трьома «MVP». А на міжнародному чемпіонаті з алтимат-фрізбі, що проходив на пляжі «Довбичка» на Трухановому острові у Києві, команда, у якій грали Даша і Даниїл, здобула переможне перше місце у своєму дивізіоні.
 Знайомство з новими людьми, містами та навіть національностями, подорожі до іноземних країн, бадьорість та здоров’я, які дарує гра, — далеко не все, що спонукає молодих людей нашого міста бути прихильниками фрізбі. Найголовніше для них — це неймовірне задоволення, яке отримуєш від такого веселого, оригінального та надзвичайно толерантного виду спорту. Тому франківські «MadCaps» готові поділитися своїми навиками, досвідом та енергією з кожним, хто зацікавиться фрізбі, та, можливо, навіть «ошибайголовити»!
|
