В останній час стало модно називати себе патріотом... Чесно кажучі складається така картина, що народ, а особливо молодь вчіпилися в це через те що це стає модним, тебе стають поважати, але національна свідомість їх залишається на тому ж самому рівні... Ваші думки на моє скромне спостереження
Схожа модель каитла в америці... зробила з них частково націю фанатиків і зшиблиних на патріонизми...

я не вважаю себе патріотом, чесно кажучи. я просто люблю свою країну, місто...

патріот це той хто любить державу, а вона в нас якась така шо патротів наче б немало бути

Держава це народ, народ то є ми. Кожна людина, яка проживає у країні є частинкою держави. Тобто любити державу - це в першу чергу любити і поважати її народ. Любити державу за щось конкретне неможливо...

Могу с тобой согласиться, но любовь к государству и патрионизм немного разные вещи!

взагалі то є така штука як влада, устрій...чого америкоси люблять називати себе патріотами, бо вони захищатимуть ту владу яка зараз у них.
Свою владу я нехочу захищати, а от народ це вже інша річ, інакше це вже якась зрада)

американська історія має багатьох хороших президентів, які об’єднували народ (хай іноді силою), піднімали країну, тому думаю, їхній патріотизм не в останню чергу тримається саме на цих персоналіях.
у нас це все якось не так виглядає, хоча й були гетьмани і інші варті поваги особистості. Здається, ніби ми зараз більше міряємо свою історію від 1991 року. а відтоді щось особливо хороше згадати важко, тому зараз серед молоді панує більше скептицизм, ніж патріотизм..

ну з цією історією ти трохи не в ту спєпь. Гетьмани і теперішня влада це різні речі.
Я хочу щоб розрізнялось поняття націоналізм і патріотизм
Явний примір Першої Світової війни, коли французи з німцями воювали кілька років, змучені і доморалізовані різними факторами їх тримало одне, любов то Батьківщини, а це і є націоналізм, а не патріотизм. Вони нерозуміли навіщо була почата війна, за що їм дали в руки зброю(доречі фактів на цю тематику дійсно багато: листи родичам і т.п).
Коли тепер 70% населення негативно відносяться до влади, то я це неназиваю патріотизмом.

Це повідомлення відредагував Sashok: 14.9.2009, 14:38

А навіщо розрізняти націоналізм і патріотизм? Не бачу в цьому ніякого резону. От я, наприклад, настільки ж патріот, наскільки націоналіст, і пофіг, як воно називається =)

Якщо націоналізм, як ти кажеш — це любов до батьківщини, то що тоді патріотизм? Простий семантичний аналіз )
(Зрештою, лат. patria = батьківщина, natio = народ, народність, нація)
І все рівно не розумію, як можна любити щось одне і не любити іншого.

Ну знаєте, проблема українців у тому,що ми на слові одні,а на ділі - інші. Наприклад,у політиці всі є фист радикальними, а як приходиться до діла, то кермує консервативність. Так само і з патріотизмом-бачила я "патріотів",котрі й слова українською сказати не могли,хоча на словах такі "щирі українці"!

правильно, але часи міняються, так само як і сенс слів. Патріотизм можна вважати тоді націоналізмом якщо це етнічний патріотизм, в даний час патріотизм відображає лояльність до держави (державний патріотизм)


знаєш...галдіти язиком кожний може))) але те шо на сході великі українці це я тобі скажу з 100% гарантією, хто знає в шо ми б перетворились після 350 років життя, яке мали вони

на правах офтопу
Sashok, чистої води суб'єктивізм. Чому ти думаєш, що твоє визначення (означення) націоналізму й патріотизму є правильним?
Взагалі, маніпулювати визначенням досить просто тому, що важко довести його істинну суть (чи є вона?).

А можна ще й згадати таку річ як «парадокс определения» (російською швидше нагуглити).

а я і неспорю, воно є суб'єктивним, і в кожного воно суб'єктивне, от якби був якийсь певний стандарт...але таке, з такими дискусіями точно офтоп буде, тема зовсім інша, свою думку старався висловити ясніше

так. патріотизм - це модно. чи нажаль чи на щастя - не знаю. з одного боку, погано, що вишиванки носяться неосмислено, і часто на цьому весь патріотизм і вичерпується.... хоча ні, є ще приниження інших націй, людей різних національностей і звинувачення їх у всіх бідах. перепрошую, що забула....

а з іншого боку - яка різниця що керує людиною? час тепер мирний. нікого не катують, а роблячи вигляд, що любиш Україну - ще й по звичці дійсно її полюбиш. може вже й не захочеться тікати закордон, може почнеться розбиратись в українській літературі (не лиш сучасній), музиці, фольклорі.... може бажання перевершити один одного дасть поштовх до кращого розуміння традицій, історії свого народу.

....а може.... ой, аж не віриться!.... може й дійсно зрозуміємо, що це лиш наше... єдине, що наше задурно!... ціла країна, ціла історія, земляки, мова..... еге-гей! людоньки! МОЖЕ МИ ЩЕ Й СПРАВЖНІМИ ПАТРІОТАМИ СТАНЕМО!

На дискусию отвечу так - если есть два понятия значит и есть между ними разница...

Патриотизм - это модно!? Пугает одно, а что когда мода на это проййдёт что тогда?

Патріотизм - це необхідно...
але на певному рівні. Якщо говорити про нашу державу, то це життєво необхідно для України зараз. Патріотизм зможе об"єднати народ України, а націоналізм - ні Націоналізм (у значенні "любов до нації") потрібен потім.

Джуе тонка грань, бо дуже неточне визначення. Але не думю що хтось його назве непотрібним, скоріш всі опишуть його потрібність по різному. Важливіше глянути чи він зараз є ? ні (((

//а з іншого боку - яка різниця що керує людиною? час тепер мирний. нікого не катують,/
одразу ж згадав бритих хлопаків у черевиках які викрикують "Зіг Хайль")))ну просто анголи в берцах))а патріотизму на 3 тома вистачить))

Думаю, що патріотизм є показник "здоров'я" нації. Якщо становище народу в країне добре і людина всім забезпечений, то бажання жити і розвиватися на своїй землі неодмінно буде, а коле влада погана, то і всі виїхати хочуть в іншу країну.

коли влада погана то її скидують